Привіт! Я Катерина Лукавська, психолог, онкопсихолог, сексолог, ведуча психотерапевтичних груп і груп підтримки для онкопацієнтів та їх близьких. Працюю в ОТМО м. Краматорська. Не всі знають, що в ОТМО м. Краматорська діє психологічна програма підтримки онкологічних пацієнтів, їх родичів та близьке оточення.

Багато досліджень підтверджують, що разом з психологічною допомогою пацієнти досягають кращих результатів в лікуванні. Онкологічний діагноз є психотравматичним. Пацієнти бачать його, як загрозу життю. Онкодіагноз змінює уявлення про себе. Людина боїться зіткнутися з наслідками лікування, залишитися сам на сам з цим захворюванням, переймається, що після лікування не буде прийнят у суспільстві і переживає що хвороба повернеться. Тому, починати лікування краще з психологічною підтримкою. Після регулярних консультацій з психологом і відвідувань групи підтримки у пацієнтів знижується емоційна напруга, зменшується страх за життя, вони починають вірити в лікування і краще себе відчувати.
Родичі і близьке оточення онкопацієнтів зазначають, що зустрічі з психологом та з групою добре впливають на відносини з сім’єю, вони краще розуміють, як допомогти собі й близькій людини з онкологічним діагнозом. Переходимо до питань пацієнтів, їх родичів і близького оточення.

ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ
У дружини діагностували рак молочної залози. Як їй допомогти?
На стадії постановки діагнозу необхідно буди поруч з дружиною, не дозволяти довго бути наодинці, при цьому дати їй час для переробки інформації і адаптуватись, виявляйте турботу. Під час вибору лікування і самого лікування, добре буде розмовляти та слухати дружину, питати про її почуття та думки. М’яко порадьте звернутися до психолога.Допомагайте дружині на стадії відновлення заново звикати до життя, планувати майбутнє.
Я не знаю, як сказати близьким що в мене рак.
Багато пацієнтів ховають свій діагноз за іншим заварюванням або не розповідають усю правду. Я іноді дивуюсь, які ж винахідливі пацієнтки у мене, з такою неймовірною уявою. Можу порадити свою яскраву уяву направити на своє одужання, а ще не дуже ображатися коли рідні казатимуть вам, що ви занадто довго лікуєтесь і що їм набридло, що у вас не має сил піклуватися ще й про них.

У чоловіка виявили рак. Я відчуваю саме такі симптоми, що і у нього. Що це? В мене рак чи психічне захворювання?
Напевно, зараз когось налякаю, але, нажаль, так буває: у чоловіка діагностували онкологію, а дружина почуваючи себе недобре вирішила перевіритися і теж отримала онкологічних діагноз. А тепер про хороше, у моєї пацієнтки не виявлено онко і психічного захворювання. Що тут сказати, як би не було важко, треба піклуватися про себе, про своє здоров’я. Добре допомагають медитації і тілесні практики.
У мене лейкоз. Мій чоловік дізнавшись про діагноз тримається осторонь, старається навіть не розмовляти зі мною, каже, що переїди поки я лікуюсь. Це зі мною щось не так?
З вами все гаразд, наскільки це можливо в даній ситуації. Не беріть відповідальність на себе за поведінку чоловіка. Якщо, ви помічали раніше за чоловіком охолодження до вас під час інших проблем зі здоров’ям, йму важко ходити до лікарні, його самого не затягнеш до лікаря і він неадекватно веде себе коли поруч люди з ознаками захворювання, можливо це страх захворіти. Є люди, які дуже важко справляються з переживаннями і тікають, переїздять або починають пити. Коли все закінчуються, вони повертаються до нормального життя. Звісно є ще варіанти, наприклад, чоловік мерзенне створіння. Так чи інакше, ваша задача направити всі можливі ресурси на своє одужання.
Як впливати на своє одужання?
ПОВІРИТИ В СЕБЕ і СВОЄ ОДУЖАННЯ! Знайти ресурси під час та після лікування. ЯКЩО, ви хвилюєтеся перед операцією та лікуванням: не відмовляйтесь від допомоги, розкажіть про свої страхи, проінформуйте близьких, що вам буде потрібно після операції чи хіміотерапії, мотивуйте себе і інших на здоровий спосіб життя.ЯКЩО,вам не подобається ваш зовнішній вигляд:згадайте, що ви не лише хворий орган, ви набагато більше, ви – це посмішка, красота внутрішня та зовнішня, зелені очі, суміш різноманітних промінчиків. ЯКЩО, вас все дратує, ви втрачаєте терпець: заповніть ваш час гарним настроєм, подивіться фільм, читайте книжки, малюйте.Під час та після лікування постійно спілкуйтеся з людьми, які вас надихають, також з психологом та почніть відвідувати групу підтримки. Бажаю всім здоров’я!