Меланома — злоякісна пухлина, що виникає з меланоцитів, яка частіше вражає шкіру, а також може виникати на рогівці, кон’юнктиві, циліарному тілі та будь-яких місцях, де локалізована слизова оболонка.

Захворюваність на злоякісну меланому в Європі коливається в межах від 3-5 (країни Середземномор’я) до 12-35 (північні країни) на 100 тис. населення. Захворюваність на меланому постійно зростає протягом останніх 40 років з тенденцією до стабілізації смертності. Пік захворюваності на меланому припадає на вік 65 років. Також спостерігається зростання співвідношення смертності до захворюваності у східноєвропейських країнах порівняно із країнами Західної Європи.

Меланома є однією з найнебезпечніших пухлин внаслідок здатності до стрімкого непрогнозованого метастазування. В Україні, згідно з даними Національного канцер-реєстру, захворюваність у 2021–2022 рр. становила 9,8 випадків на 100 тис. населення.

Шкіра людини — найбільший орган в організмі, що захищає від інфекцій і травм та регулює температуру тіла. Шкіра має 3 основних шари:

  • Епідерміс (зовнішній) – верхній шар шкіри що складається з меланоцитів. Створює водонепроникний бар’єр і визначальний колір шкіри за рахунок меланіну, що міститься в ньому.
  • Дерма (внутрішній)- містить щільну сполучну тканину, волосяні фолікули та потові залози.
  • Гіподерма (глибокий шар жиру)- більш глибокий підшкірний шар, що складається з жирової та сполучної тканин.

Меланін – це пігмент (хімічна речовина), яка міститься в шкірі і надає їй кольору. Меланін виробляється меланоцитами. Меланін визначає колір нашого волосся, шкіри та очей. Крім того, він захищає шкіру від шкідливих ультрафіолетових променів. Рівень меланіну та його конкретні типи зазвичай визначаються генетичними факторами, тобто тими генами, які ви успадкували від батьків. Є й інші фактори, що впливають на синтез меланіну:

  • вплив УФ-променів (випромінювання типу УФ-підвищує активність меланоцитів);
  • гормони;
  • вік;
  • порушення пігментації шкіри.

УФ-опромінення визначено як основний канцероген, що бере участь у генезі меланоми. Найважливішим фенотипічним фактором ризику меланоми вважають шкіру, схильну до виникнення сонячних опіків. Вона має генетичну детермінанту у вигляді спадкового варіанта рецептора меланокортину-1, що бере участь у пухлинному процесі.Однак важливо відзначити, що не всі меланоми викликаються УФ-променями, особливо на тих ділянках тіла, які закриті від сонячного світла.

Ознаки та симптоми

Як вже й згадувалося раніше,меланома може виникнути у будь-якій частині тіла. Часто вона починає рости у тих місцях, де шкіра отримує найбільше сонячного випромінювання: на спині, на ногах та руках, на обличчі. Іноді меланома розвивається і там, куди сонячне світло практично не потрапляє: на підошвах, на долонях та під нігтями. У людей з темнішою шкірою меланома частіше виникає в областях, які отримують менше сонячного випромінювання.

Вас повинні насторожити:

  • будь-які зміни наявних родимок (розмір, форма, колір);  
  • поява нової плями на шкірі;
  • симптом «гидкого каченя»: наявність родимки, яка виглядає не так, як усі інші родимки у вас на шкірі.

Ще одне правило, що допомагає виявити меланому, – правило ABCDE.

  • Asymmetry (асиметрія) – одна половина плями відрізняється від іншої.
  • Border (кордони) — межі плями нерівні та їх важко чітко визначити.
  • Color (колір) – колір плями не скрізь однаковий (він може бути коричневим, чорним, іноді з рожевими, червоними, білими або синіми ділянками).  
  • Diameter (діаметр) – пляма в діаметрі більше 6 мм (це приблизно розмір олівцевої гумки).
  • Evolving (зміни) – змінився розмір, форма або колір родимки.

У будь-якому з цих випадків потрібно, щоб вашу шкіру оглянув лікар.

Діагностика

Діагностика меланоми ґрунтується, перш за все, на клінічному огляді хворого. З метою раннього виявлення  використовується дерматоскопія. Очікуваними ознаками є: атипова пігментна мережа, хаотично розміщені коричнево-чорні пігментні глобули чи точки, асиметрично розміщені ділянки різнобарвної пігментації, біло-блакитна вуаль, поліморфний судинний малюнок. У разі виявлення підозрілого утворення потрібне його видалення з подальшою гістологічною та  імуногістохімічною верифікацією. Патогістологічний висновок використовується для студіювання процесу. Метод ІГХ застосовується для оцінки поширеності пухлини, виявлення в ній будь-якої особливої мутації або мутацій генів BRAF, KIT або NRAS, а також виявлення білка PD-L1. Найчастіше зустрічається мутація гена BRAF: приблизно від 50 % до 70 % випадків меланоми. Доцільно виявляти мутацію BRAF на початку лікування. З метою вирішення питання для призначення таргетної терапії,щоб уповільнити (зупинити) розмноження пухлинних клітин, пов’язаних з мутацією BRAF. Також додатковими методами діагностики для постановки діагнозу та для визначення  поширення процесу на інші органи (метастазування) застосовують візуалізаційні дослідження (КТ, МРТ, ПЄТ-КТ).

Лікування

Лікування меланоми залежить від типу пухлини, її розміру та розташування. У цьому розділі подано загальний огляд методів лікування та їх можливих результатів. Зверніть увагу на те, що різні пацієнти можуть отримувати різне лікування.

Хірургічне лікування. Тип операції залежить від розміру пухлини, числа вогнищ та їх розташування. Саме хірургічне лікування є основним методом лікування меланоми. Якщо встановлено діагноз «меланома», то після шкірної біопсії пацієнту слід очікувати операції. Мета операції – повністю видалити пухлину. У випадках, коли ризик поширення меланоми є незначним, іншого лікування додатково до операції може і не знадобитися. Існують різні варіанти хірургічного лікування меланоми.

Ад’ювантна терапія – це лікування, яке проводять додатково до основного або первинного методу лікування. Відомо, що ад’ювантна терапія знижує ймовірність повернення раку. Адже навіть після успішної операції в організмі можуть залишатися мікроскопічні вогнища пухлини.

Таргетна терапія. Таргетні препарати розроблені так, щоб їхня дія була націлена лише на пухлинні клітини. У разі меланоми вони спрямовані на пригнічення тих процесів, які є специфічними або унікальними для пухлинних клітин при меланомі.

  • Інгібітори BRAF та MEK

Інгібітори BRAF та MEK – препарати, які називають інгібіторами росту пухлини. Ці препарати блокують фактори росту, які змушують пухлинні клітини рости та ділитися. Ці препарати можна використовувати для лікування пухлин, у клітинах яких є мутації генів BRAF або MEK. Лікар проаналізує фрагменти пухлинної тканини та з’ясує, чи є ці мутації у клітинах у вашому випадку.

Імунотерапія. Підвищує активність імунної системи пацієнта. Завдяки цьому зростає здатність організму знаходити та знищувати пухлинні клітини. Імунотерапія може застосовуватися як сама собою, так і в комбінації з іншими видами лікування.

Хіміотерапія. Хіміотерапія знищує клітини, що швидко діляться, по всьому організму — як пухлинні, так і нормальні. Усі хіміотерапевтичні препарати зупиняють процеси росту та поділу клітин. При меланомі хіміотерапію проводять у разі непереносимості імунотерапії або таргетної терапії.

Променева терапія. При променевій терапії (ЛТ) для знищення пухлинних клітин та скорочення розмірів пухлин використовуються різні типи випромінювання: електрони, фотони, рентгенівські промені, протони, гамма-промені, промені з інших джерел. Метод ЛТ застосовують як окремо, і у комбінації з іншими методами лікування. Опромінення може бути спрямоване на поодинокі осередки пухлини, на невелику частину тіла, на всю поверхню шкіри або на конкретні лімфовузли. Променева терапія може проводитися до, під час та після хірургічного лікування, щоб зупинити або сповільнити ріст пухлини, особливо якщо край резекції містить пухлинні клітини.

Профілактика

Поки немає такого способу, який гарантовано дозволяв би уникнути меланоми, але можна знизити ризик її розвитку. Нижче наведено профілактичні заходи, які допомагають знизити цей ризик.

  • Скоротіть час дії УФ-випромінювання. Для цього потрібно проводити менше часу на сонці та не користуватися солярієм. ??
  • Уникайте шкідливого впливу сонця. Намагайтеся якнайменше перебувати на сонці в період найбільшої інтенсивності УФ-випромінювання, приблизно між 10 годинами ранку і 4 годинами дня.
  • Захищайте шкіру одягом. Носіть капелюх із широкими полями, одяг із тканини, що захищає від УФ-випромінювання, та сонцезахисні окуляри.
  • Використовуйте сонцезахисний крем. Виберіть сонцезахисний крем широкого спектру дії з фактором захисту (SPF) щонайменше 30 і наносите його на шкіру кожні дві години під час перебування на сонці, а також за 15 хвилин до виходу на вулицю. ??
  • Регулярно оглядайте шкіру. Йдеться як про самостійні огляди (з цим вам може допомогти партнер), так і огляди шкіри у лікаря. Раннє виявлення Меланома – найпоширеніша злоякісна пухлина шкіри США. Однак при ранньому виявленні вона виліковна. Щоб успішно боротися із нею, треба знати, як її виявити. Рекомендовані заходи:
  • Регулярний самостійний огляд шкіри. Якщо вам щось здасться незвичайним або ненормальним, якнайшвидше відвідайте лікаря для перевірки;
  • Щорічний огляд шкіри у лікаря. Щорічно звертайтеся до дерматолога, щоб він провів огляд шкіри на всіх ділянках тіла. Якщо у вас підвищений ризик злоякісних пухлин шкіри, вам можливо варто частіше проходити це обстеження.

Багато хто вважає, що сяюча засмагла шкіра є ознакою міцного здоров’я. Але насправді надмірне перебування на сонці погано впливає на шкіру: сонячне випромінювання може прискорити процеси старіння та підвищити ризик пухлин шкіри.